Психологічний супровід адаптації здобувачів освіти
Адаптація першокласників
Батькам майбутніх першокласників!
Цього року Ваша дитина йде до першого класу. Це велика подія у Вашій сім’ї.
Ми сердечно вітаємо вас і бажаємо, щоб Вашій дитині було добре, затишно і цікаво в нашій школі. Дозвольте дати Вам кілька порад.
Десять речей, які повинні зробити батьки першокласника 1-го вересня:
1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кімнату кульками, плакатом з веселим написом.
2. Приготуйте маленький подаруночок, барвисто оформлений, і покладіть поряд з її подушкою.
3. Якщо Ви напередодні зібрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною і покладіть ще якісь дрібні речі: комічну гумку або незвичайний олівець.
4. Цього дня забороніть собі повчати дитину, підвищувати на неї голос. Не сердьтеся і не хмуртеся.
5. Відкладіть усі справи, візьміть відгул. Ви повинні бути поряд, коли дитина переступить шкільний поріг.
6. Скажіть своєму першокласнику, як добре і чудово він виглядає.
7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте, що їй сподобалося, що вона робила, похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть якщо це не так).
8. Увечері організуйте святкову вечерю. Запросіть бабусь, дідусів.
9. Не забудьте сказати дитині, як сильно ви її любите.
10. Лягаючи спати, дайте слово і надалі бути до дитини таким лагідним, спокійним і уважним, як сьогодні.
Усе це дасть можливість дитині зрозуміти, що події, які відбуваються в житті, дуже важливі і для батьків. Це додасть їй упевненості, налаштує на серйозну, цікаву роботу.
Поради батькам щодо запобігання шкільній дезадаптації
Формуйте позитивне ставлення до школи.
Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.
Формуйте адекватну самооцінку.
Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою, не ставте до дитини завищених вимог.
Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.
Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині.
Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.
Пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку.
Частіше згадуйте себе у дошкільному віці.
Уникайте змагань і видів робіт, що враховують швидкість.
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо якщо вона є менш успішною, ніж інші діти.
Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.
Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом дитині.
Не принижуйте дитину.
Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є. Період, за який дитина до нових умов, може тривати від восьми тижнів до шести місяців.
Адаптація першокласників до школи: етапи та фактори
Ступінь готовності до школи зазвичай оцінюється за такими сферами: біологічна, особистісна, соціально-психологічна та інтелектуальна.
Фактори, що впливають на те, як дитина адаптується до нових умов життя:
емоційний і особистісний розвиток дитини, на який впливає і сімейне виховання, і досвід спілкування з однолітками іншими дітьми і дорослими;
психофізіологічні характеристики дитини;
рівень інтелектуального розвитку: навичок письма, рахунку і малювання, тонкої моторики.
Фізіологічна адаптація. Батькам не варто віддавати дитину до загальноосвітньої школи, якщо у неї ще не сформовані ключові антропометричні показники. Йдеться, зокрема, про такі:
достатня пропорційність частин тіла (дитина може дістати провідною рукою до протилежного вуха через верхівку голови);
зубна зрілість (не менше 5-10 постійних зубів у 7 років);
зрілість кори головного мозку (дорослий своєю долонею накриває одну руку дитини, а на іншій по черзі показує пальчики; дитина повинна підняти відповідний палець з-під руки дорослого);
зрілість кістяка (дорослий показує дитині дві позиції: "коза" – руки в кулаки, викинутий 2-й і 3-й пальці, "корова" – 2-й і 5-й пальці; дитина має вміти почергово змінювати позиції рук).
Соціально-психологічна адаптація
Якщо дитина йде до школи із задоволенням за власним бажанням, а не впливом зовнішніх атрибутів, такі як рюкзак, форма, зошити, олівці тощо - це означає успішну адаптацію.
"Особистісна готовність до школи включає і те, наскільки дитина вміє керувати своїми емоціями. Для цього батькам слід потурбуватися про те, аби дитина розрізняла базові емоції та вміла довільно їх переключати. Допоможуть розмови про те, що викликає ті чи інші емоції: як заспокоюватися, сповільнюючи дихання, якщо злий або надто пожвавлений. Інтелектуально адаптована до школи дитина – це така, що вже має певний кругозір і запас знань. Вона володіє диференційований сприйняттям, аналітичним мисленням, логічним запам’ятовуванням, розмовною мовою і здатністю розуміти й застосовувати символи". Адаптація першокласників: скільки вона триває
Період, за який дитина адаптується до нових умов, може тривати від восьми тижнів до шести місяців. На це може вплинути кілька чинників: особливості дитини, її знання і уміння, специфіка навчальної програми тощо.
Розділити першачків можна на три групи за ступенем адаптації до школи:
Перша: діти протягом двох-трьох місяців навчання легко вливаються в дитячий колектив, без особливої напруги виконують вимоги педагога та із задоволенням йдкть до школи.
Друга: діти лише за пів року вливаються у колектив; протягом цього часу часто сваряться з товаришами, бурхливо реагують на зауваження вчителя, їм важко дається навчальна програма.
Третя: у дітей ускладнена соціально-психологічна адаптація – вони поводяться конфліктно, мають переважно негативні емоції, є труднощі із засвоєнням шкільної програми.
Як визначити, що ваша дитина успішно адаптувалась?
Насамперед, вона має отримувати задоволення від проведеного часу у школі.
У разі, якщо навчальна програма не приносить їй складнощів, то адаптація також проходить успішно. Крім того, дитина може самостійно виконувати завдання і лише після невдалих спроб просить про допомогу дорослого.
Однією з ознак успішної адаптації також є задоволення від взаємин з учителем та однокласниками. Важливо, аби у дитини склались гарні відносини із колективом - тоді адаптація проходитиме із найменшими витратами.
Загальні поради батькам:
Зранку будіть дитину спокійно
Перед початком дня побажайте дитині успіху, знайдіть кілька ласкавих слів.
Зустрічаючи дитину після школи, дайте трохи розслабитися.
Після школи не поспішайте сідати за уроки.
Не змушуйте робити всі вправи одразу: 20 хвилин занять – 10 хвилин перерва.
В спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: "Якщо ти зробиш, то...".
Будьте уважні до скарг дитини на втому чи погане самопочуття.
Психологічний супровід адаптації п`ятикласників
Психологічний кейс порад для батьків та учнів
Психологічний кейс порад для вчителів
У будь-які перехідні періоди життя і діяльності дітей зʼявляються специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. У нових умовах виникають високі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку, до ступеня сформованості в дітей певних навчальних знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до певного середовища, але й до особливостей засвоєння знань у нових умовах.
1. Головне – абсолютне прийняття дитини зі всіма її перевагами й недоліками. Це запорука порозуміння в родині.
2. Намагайтеся зрозуміти з якими труднощами стикається дитина при переході з початкової школи до старшої. Не відмовляйте дитині у допомозі при виконанні домашнього завдання, якщо вона просить. При цьому не робіть нічого замість дитини, робіть з нею, привчайте її до самостійності.
3. Допоможіть п’ятикласнику запам’ятати імена класного керівника і вчителів-предметників. Познайомтесь із ними особисто, встановіть контакт.
4. Не висловлюйтесь негативно про школу, вчителів у присутності дитини, навіть якщо вам здається, що для цього є підстави. Створюйте у дитини позитивне ставлення до школи. Спробуйте розібратися у проблемній ситуації, що виникла. Краще, щоб вчитель був вашим однодумцем.
5. Забезпечте своїй дитині дотримання оптимального для цього віку режиму дня й зручне робоче місце вдома. Розробіть пам’ятку з виконання домашнього завдання.
6. Подбайте про те, щоб у вашої дитини були друзі, товариші з класу, запрошуйте їх до себе в гості.
7. Щоденно цікавтесь шкільними справами дитини, виявляючи увагу і терпіння, не обмежуйтесь фразами «Що отримав?», «Як справи?». Розпитуйте про настрій, виявляйте емоційну чуйність, діліться враженнями. Створіть дитині емоційний комфорт вдома, навчіться розуміти й поділяти думки підлітка.
8. Радійте досягненням своєї дитини. Не будьте скупими на хвалу, помічайте навіть незначні успіхи і досягнення. В жодному разі не порівнюйте її з іншими дітьми, оцінюйте не дитину, а її вчинки.
9. Успіх чи невдача впливають на мотивацію навчання, тому особливу увагу приділяйте ставленню дитини до помилок, невдач, промахів, бо це є поштовхом до самовдосконалення.
10. Не змушуйте дитину працювати «на оцінку», бо це провокує шкільні страхи, що пов’язані з невпевненістю у своїх силах, тривогою щодо негативних оцінок чи їх очікуванням.
11. Контролюйте дитину. Якщо сварите її, поясніть за що. Не згадуйте часто помилки дитини, щоб її критикувати.
12. Не залякуйте дитину – страх гальмує її діяльність.
13 Коли виникають невдачі, розберіться разом і намагайтесь передбачити наслідки дій.
14. Завжди зустрічайте своїх дітей з любовʼю!
Психологічний супровід адаптації десятикласників
Адаптація учнів 10 класу до навчального процесу
Дуже важливою для сучасного 10 класу є проблема адаптації до нового колективу, оскільки мало хто при навчанні в 10 класі залишається в тому ж самому колективі, в якому вчився до цього. Класи суттєво відрізнялися мотивацією навчання, ставлення до навчання, якісним рівнем знань, рівнем вихованості. Тому створений класний колектив змінив суттєво свою структуру, став іншим для кожного учня.
Після того, як дев'ятий клас з його напругою і завершенням певного етапу освіти позаду, багато дівчата та хлопці напередодні закінчення школи і вступу до вищих навчальних закладів хочуть розслабитися. Може здатися, що вони впадають у безтурботне дитяче стан: пріоритетними стають спілкування з однолітками, підвищується інтерес до всього, що не є навчанням або роботою. Необхідно зрозуміти і прийняти те, що подібний стан дійсно необхідно в якості перепочинку чи відпочинку. Часом подібні дії можна навіть порахувати необхідними. Крім того, набуття на цьому періоді досвід широкого і різноманітного взаємодії з навколишнім світом, не обмежується тільки лише навчальним процесом, для даного віку має велике розвиваюче значення. Корисно і те, що в цьому віці багато хто прагне долучитися до "дорослого" життя - природно, все має бути в міру.
Рекомендації батькам учнів 10 класу
Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини.
Слухайте свою дитину: нехай вона переказує те, що треба заучувати, запам’ятовувати, періодично диктуйте тексти для записування, перевіряйте знання за запитаннями підручника і т. ін.
Регулярно знайомтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю і надання можливої допомоги.
Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій ви маєте успіх.
Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків має бути не оцінка, а знання, навіть якщо сьогодні ними скористатися неможливо. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де коли ці знання стануть у нагоді.
Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших, краще порівняйте її із собою – це дає надію.
Створюйте традиції й ритуали, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.
Намагаючись пояснити різні способи виконання завдання, не відмовляйтеся від свого рішення. Це стимулює активність школяра
Давайте відчути дитині, що любите її незалежно від успішності, помічаєте пізнавальну активність навіть за окремими результатами.
Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Важливою соціальною потребою даного віку є потреба у пошукової активності, у самовизначенні.
