ПСИХОЛОГ ПРО ПРОФОРІЄНТАЦІЮ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ
Ми постійно стикаємося із розгубленістю підлітків перед обличчям майбутнього. Їм би розібратися, хто вони взагалі, а тут треба вибирати "справу всього життя".
Як допомогти їм визначитися, не вводячи в перманентний стрес?
Найперше: почніть із розмов, запитайте, чого хоче ваша дитина, про що мріє, чого хоче досягти. Часто підлітки не наважуються розповісти, чого хочуть насправді. Якщо з'ясується, що ваша дитина так і не змогла розібратися усобі і чим хоче займатися, тоді, виходячи зі своїх спостережень, запропонуйте розглянути кілька варіантів, які на ваш погляд можуть йому підійти. Найпростіше, почніть із того, що введіть у пошуковику назву професії, наприклад, «професія психолога» прочитайте разом із дитиною, чим займається цей фахівець, які особистісні якості необхідні, де працюють ці фахівці, які плюси і мінуси даної професії. Зверніться до психологів, які проводять профорієнтацію.
2. Коли взагалі варто замислюватися про вибір?
Краще починати ставити собі питання: «Ким я хочу бути?». Років у 10-12. Тоді у вас є запас часу, щоб за допомогою гуртків, секцій, репетиторів спробувати себе в різних сферах і методом відсіву підібрати саме те, що вам припаде до душі і спланувати свій розвиток і чого ви хочете досягти у професійній сфері. Таким чином до 15-16-17 років (закінчення 11 класу) ви будете знати, чого ви хочете, яку професію ви вибрали, куди вам піти і де ви хочете працювати.
Готуючись заздалегідь, у вас будуть глибокі знання без пробілів, впевненість у собі і мотивація, щоб під час вступу отримати бюджетне місце у ВНЗ і отримувати стипендію, а не витрачати значну частину бюджету вашої родини на оплату навчання у ВНЗ.
В ідеалі пройти профорієнтацію 2 рази.
Перший у віці 10-12 років, щоб визначити напрямки, в яких краще розвивати дитину і починати пошук своєї професії, а в 15-16 років пройти профорієнтацію вдруге, щоб допомогти з остаточним вибором майбутньої професії і коригуванням курсу.
Поради батькам
Чи повинні сучасні батьки допомагати підлітку робити професійний вибір? Для багатьох мам і тат це не запитання для роздумів, а готове твердження. Не дивно, що між юним поколінням та сповненими амбіцій дорослими спалахують «вступні війни». Сімейна психологиня і тренерка емоційного інтелекту Олександра Кравець дає влучні підказки. Тисніть та переходьте за посиланням!!
Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями
1."Анкета інтересів”
2. "Карта інтересів –модифікована методика А.Є.Голомштока (174 питання).
3. Діференційовано-діагностичний опитувальник (ДДО) за Клімовим Е.А.
4. Питальник професійної готовності (ППГ) за Л.Кабардовою).
5. Методика"КОС-1”.
6. Методика"КОС-2”.
7. Методика Д.Голланда.
8. "Структура мотивації трудової діяльності” К.Замфир.
9. "Вивчення рівня задоволення своєю професією та різними сторонами професійної діяльності” (Н.Н.Журін, Є.П.Ільїн). 1997
10. Теппінг-тест ("олівцева проба”).
11. Вивчення інтересів та схильностей дітей.
12. Вивчення актуальних потреб та нахилів дитини.
13. Орієнтаційна анкета Б.Басса.
14. "Професійні переваги”. Федоров В.Д.
15. Анкета для визначення інтересів учнів.
16. Методика "Мотиви вибору професії” Б.Ф.Федоришена.
17. Виявлення професійних переваг (Л.П.Кабардов)
18. Агресивність у відносинах (А.Ассингер)
19. Активуюча профорієнтаційна методика (Н.Пряжников)
20. Вивчення професійних намірів старшокласників (Л.М.Фрідман, Т.А.Пушкіна,І.А.Каплунович, 1988)
21. Анкети для батьків
22. ММРІ
Класифікація професій за типами
Людина – людина
• Вид діяльності – виховання, навчання, керування, медицина, обслуговування.
• Предмет праці – людина, група людей, колектив (шкільний клас, бригада робітників, військовий підрозділ, екіпаж судна чи літака).
• Вимоги професії – уміння встановлювати контакт із людьми.
• Приклади професії – педагог, вихователь, медсестра, лікар, юрист, офіціант, продавець, адміністратор, працівник міліції, лектор, бібліотекар, працівник клубу, суддя, слідчий, військовий.
Людина – техніка
• Вид діяльності – створення, монтаж, експлуатація, ремонт.
• Предмет праці – машини, механізми, агрегати, технічні системи, транспорт.
• Вимоги професії – високий інтелект, технічне мислення, добра координація рухів.
• Приклади професії – електромонтажник, інженер-електрик, слюсар, радіоінженер, токар, шахтар, водій, будівельник, робітник технічних галузей, праці (гірнича справа, металургія, машино будівництво, легка промисловість, будівництво і транспорт, електротехнічна промисловість, енергетика).
Людина – природа
• Вид діяльності – вивчення, дослідження, профілактика захворювань.
• Предмет праці – об’єкти живої й неживої природи, земля, атмосфера, корисні копалини, рослини й тварини.
• Вимоги професії – знання природної системи, вміння передбачити й оцінити природні фактори.
• Приклади професії – геолог, агроном, садівник, рибалка, зоотехнік, ветеринар, лісник, фермер, океанолог, фізіолог, біохімік, топограф, ґрунтознавець, землеупорядник, гідрограф, метеоролог, садівник, городник, виноградар, пастух, чабан, тваринник, пасічник, агрохімік.
Людина – знакова система
• Вид діяльності – розрахунки, виконання креслень і схем, переклади текстів.
• Предмет праці – тести, цифри, формули, коди, умовні знаки.
• Вимоги професії – уміння аналізувати й узагальнювати інформацію, логічне мислення, витримка, організованість.
• Приклади професії – радист, бухгалтер,економіст, кресляр, перекладач, касир, плановик, набірник, коректор, машиніст – стенографіст, програміст.
Людина – художній образ
• Вид діяльності – проектування, моделювання, виготовлення художніх речей.
• Предмет праці – музика, скульптура, літературні твори, предмети образотворчого та прикладного мистецтва.
• Вимоги професії – художній смак, творча уява, емоційність.
• Приклади професії – художник, архітектор, скульптор, актор, журналіст, ювелір, письменник, кондитер, перукар, хореограф, режисер, композитор, музикант-виконавець, гравер, фотограф, закрійник, модельєр, маляр-альфрейник.
Загальна концепція системи профорієнтації має
ступінчасту реалізацію мети:
1. У школярів молодших класів (1-4 класи) за допомогою активних засобів профорієнтаційної роботи необхідно формувати: відповідальне ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства, мотивацію при виборі професії, розвиток інтересів до трудової діяльності й розмаїття світу професій.
2. Підліткам (5-7 класи) важливо розуміти свої інтереси, схильності й загальні цінності, пов’язані з вибором професії та свого місця в суспільстві. При цьому майбутня професійна діяльність стає для підлітка способом налагодження власного способу способу життя, шляхом до реалізації власних можливостей і досягнення мети. Перевага віддається груповим формам роботи.
3. Старшим підліткам (8-9 класи) необхідно розширювати уявлення про професії народного господарства, перспективи професійного зростання та майстерності, правила вибору професії, а також уміння адекватно оцінювати свої можливості відповідно до вимог обраної професії.
4. Старшокласникам (10-11 класи) слід формувати готовність до обґрунтованого вибору професії та планування перспектив отримання подальшої освіти. А також розвивати здібності до аналізу сучасного ринку праці через засвоєння понять, що належать до планування професійної діяльності (ринок праці, професійна кар’єра, професійно важливі риси, професійна компетентність, професійна мобільність тощо).